Про творчу лабораторію гуртка «Літературна творчість»

Гурток «Літературна творчість» 14 жовтня провів творчу лабораторію, на яку виносився на обговорення рукопис Анастасії Рябенко «Миттєпис». Авторка вже має поетичну збірку «Шкода» («Майдан», 2020), але хвилювалася, як сприйметься її друга спроба вийти на широкий читацький загал з новою книгою.
Під час заходу юні автори та молоді автори з досвідом працювали за алгоритмом, котрий допомагає викласти своє сприйняття прочитаного (хоч рукопису, хоч уже готової книжкової продукції): назва твору (чи відіграє композиційну роль антиципації, чи є ключем до твору, збірки); наскільки легко сприймався текст, як довго утримувалося відчуття «читаю, бо цікаво!»; чи вдалося авторці створити психологічно цілісну тканину прожитого та логічно викласти твори, щоб із кожним новим текстом читач заглиблювався у світ ліричного героя та з довірою, розумінням рухався далі; чи уявили ми з рукопису ліричного героя – автора та чи можемо розказати, хто він та який; якою є мова рукопису та що вона говорить про автора; чи виникли якісь асоціації з іншими поетами; які є думки з приводу стилю та напряму; наскільки важливою є ідентифікація ліричного героя збірки з автором, його позицією та баченням світу; до яких висновків дійшли.
Попри незначні мовні недоліки рукопис сприйнявся дуже добре. Назва «Миттєпис» однозначно сподобалася всім. Учасники обговорення відзначили оригінальність мислення та психологічну вмотивованість образної системи, вдале логічне розгортання. Було слушне зауваження про композиційне розташування першого верлібру, що обов’язково врахується авторкою. Загалом рукопис сприйнявся як практично готовий до подання у видавництво. Анастасію хвалили й бажали успіхів. І, безперечно, згадували слова Ліни Костенко, що «поезія – це завжди н е п о в т о р н і с т ь», що, власне, і було доведене рукописною збіркою Анастасії Рябенко.